Арт-терапія - метод розвитку та удосконалення особистості у процесі розкриття і реалізації творчого потенціалу, який є у кожної людині.

Методи арт-терапії можуть бути використані як складова частина психотерапії, так і в якості інструмента для саморозвитку і самоудосконалення особистості. Арт-терапія включає в себе будь-який  процес творчості, починаючи з живопису, декоративного, танцювального, театрального , літературного мистецтва, а також іншого виду діяльності, який пов'язаний з актом творчості.

Можна виділити наступні напрямки практичного застосування арт-терапії в психіатрії.

1. Застосування арт-терапії на початкових етапах лікування, тобто в гострому та підгострому психотичному стані або в стані декомпенсації.

2. Застосування арт-терапії на наступних етапах лікування і реабілітації, тобто в постпсихотичному стані, стані ремісії або компенсації.

Застосовувана на початкових стадіях лікування арт-терапія має на меті стабілізацію стану пацієнта і його адаптацію до умов психіатричного закладу. Заняття образотворчої діяльністю на цьому етапі дозволяють пацієнтові висловити свої переживання, допомагають їх структуруванню та усвідомленню, а також сприяють встановленню контакту пацієнта з навколишніми.

Арт-терапевтична робота з психіатричними пацієнтами в гострій фазі хвороби організовується по різному, і може проводитися як у формі індивідуальних, так і групових занять. І в тому, і в іншому випадку переважає недирективний підхід, що допускає відсутність жорстких просторово-часових рамок сесій. Фахівець, що проводить ці заняття, повинен володіти достатньою кваліфікацією, що дозволяє гнучко і своєчасно реагувати на зміни в стані пацієнтів, враховувати складність у встановленні контакту з ними, розуміти їх нездатність слідувати жорстким правилам роботи.

Арт-терапія на наступних етапах лікування і реабілітації має в якості основних завдань подальшу стабілізацію психічного стану пацієнтів, попередження нових загострень, подолання негативних наслідків хвороби, пов'язаних, зокрема, з «синдромом госпіталізму», втратою працездатності, обмеженням соціальних контактів і т.п. Важливе значення має відновлення цінних практичних навичок та інтересів пацієнтів, підвищення їх самооцінки та самостійності, а також подолання соціальної стигматизації.

Основними завданнями арт-терапії є:

1.Усунення або ослаблення наявних у пацієнтів симптомів, пов'язаних як з самим психічним захворюванням, так і з їхньою реакцією на нього, оптимізація їхнього психічного стану і соціального функціонування. Використання арт-терапії дає позитивний ефект при наявності у пацієнтів розладів невротичного рівня, зокрема, у формі депресивних реакцій, що супроводжуються відчуттям тривоги, зневіри, нудьги і апатії.

2. Досягнення більш високого рівня психосоціальної адаптації пацієнтів. Під цим мається на увазі, по-перше, досягнення  пацієнтами кращого розуміння особливостей свого стану, причин і механізмів розвитку хвороби. По-друге, мається на увазі формування у пацієнтів навичок активної саморегуляції, розвиток у пацієнтів можливості висловлювати свої почуття і думки як у вербальній, так і в невербальній формі, зміцнення у пацієнтів почуття «Я», вдосконалення у них здатності до прийняття самостійних рішень, формування у них стійкої системи соціально-значущих зв'язків, інтересів і захоплень.

Вирішення цих завдань є важливою передумовою підвищення якості життя пацієнтів і допомагає попередженню нових загострень. У зв'язку з цим психопрофілактична спрямованість арт-терапії очевидна. Проблеми психосоціальної адаптації пацієнтів тісно пов'язані з реабілітаційним етапом роботи

Основні підходи арт – терапії:

1.Створення  атмосфери прийняття та доброзичливості, акцент на позитив.

2.Можливість отримати «зворотній зв'язок», висловитися і бути вислуханим.

3. Творчість процесу, конструктивний та креативний підхід.

4.Самостійний пошук висновків і рішень.

5. Акцент на творчості, а не наявності художніх навичок..

На заняттях використовуються різні теми та вправи, що припускають як самостійну образотворчу роботу, так і спільну з іншими учасниками.

Малюнок і його опис відображають, як правило, характерні риси в поведінці пацієнтів, відображають їх внутрішній світ і тим самим дають додаткову інформацію для діагностування.

Переваги метода арт-терапії.

- Допомагає відобразити невербальним способом те, що сховано і от себе також.

- Ілюструє емоційний стан учасника в даний час.

- Дозволяє прибрати перешкоди і відверто висловлювати свої думки і емоції.

- Дозволяє в «безпековому режимі» розглядати болючі теми.

Надає можливість пізнати себе, побачити свої істинні якості.

Розвиває самоповагу, здатність прийняття себе та інших.

Цілі арт-терапії

1. Усвідомленість своїх почуттів, визволення від комплексів.

2. Пошук рішення проблем, можливість побачити у чітких матеріальних образах те, що було не усвідомлено і не помічено раніше.

3.Розвязання конфліктів і оволодіння навичками будування взаємовідносин з навколишніми.

4.Самоудосконалення і самовпевненість.

5. Кінцева мета курсу арт-терапії - якісне перетворення особистості.

Групи людей,  яким може бути корисна  арт-терапія:

- особи з алкогольною, наркотичною та іншими формами залежностями;

- співзалежні (родичі  і близькі залежних);

- особи з психічним розладами;

- особи, з депресіями (зараз або в минулому);

- майбутні батьки;

- особи, які працюють за програмою особистісного зростання;

- особи, які хочуть розвивати креативне мислення.

Арт-терапія – це могутній інструмент в руках фахівця, якій допомагає людині побачити себе зі сторони і усвідомити себе як особистість. Крім того, реалізація творчого потенціалу дозволяє звільнитися від стереотипів, розвинути образне і асоціативне мислення.

Зав. ЦМПР                                                                                             Іващенко В.К.

К.м.н., лікар-психіатр                                                                             Іващенко Н.Є.

Зав. відділенням первинногопсихотичного епізоду                                  Тімен М.Є.