Методи арт-терапевтичної допомоги при травматичному стресі і постресових розладах

Використання арт-терапії у роботі з особами, які перенесли психічну травму здійснювалось ще в роки Другої світової війни і в повоєний період з військовослужбовцями, які проходили відновлювальне лікування і реабілітацію в Америці і Великобританії. Вже тоді було помічено, що заняття учасниками бойових дій образотворчим мистецтвом сприятливо діє на їх фізичний і емоційний стан.

Лікувально–реабілітаційний потенціал арт-терапії при переживанні травматичного стресу і його наслідків  значною мірою пов'язаний з можливістю невербальної експресії, багатої на комунікативні та захісні механізми. Образотворче мистецтво саме по собі є потужним терапевтичним фактором. Воно допускає різні засоби поводження з художніми матеріалами. Деякі з них дозволяють досягати седативних ефектів і зменшувати емоційну напругу. Інші – відреагувати травматичний досвід і досягнути на ним контролю.

Перенос травматичного досвіду на образотворчі матеріали і образи  робить арт-терапевтичний процес психологічно безпечним для пацієнта і терапевта і надає  додаткові можливості для рефлексії та когнітивного пропрацювання переживань з опорою на метафори і засоби комунікативної комунікації.

Основними механізмами, які забезпечують зняття напруги, відображення і пропрацювання травматичного досвіду, а також перебудову системи прийняття реальності в процесі заняття образотворчою діяльністю є децентрування, екстерналізація і символізація.

Децентрування припускає переключення уваги, відхід від травматичних переживань і спогадів. Шляхом децентрування можна вийти за межі звичних схем мислення і поведінки, пов’язаних з прийняттям «тупіковості» ситуації.

Екстерналізація (проекція) полягає в «переносі» фізичних відчуттів, переживань і уявлень  на зовнішні об’єкти і процеси. Дякуючи механізму екстерналізації травматичний досвід може бути «відділений» від особистості. Особи, які перенесли психічну травму, можуть підтримувати оптимальну для себе дистанцію у відносинах зі фахівцем

Художні матеріали є своєрідними провідниками в терапевтичній взаємодії. Це допомагає особам з ПТСР в процесі арт-терапії відчути свої особистісні межі і реалізувати захисні реакції. Важливо відмітити велике значення фізичного контакту учасників арт-терапії з різними матеріалами, що дозволяє не тільки актуалізувати і відреагувати травматичний досвід, але і оживити сферу фізичних відчуттів, які були заблоковані в результаті травми.

Символізація відноситься до пізнавальної активності, яка відбувається на основі оперування образами. В процесі арт-терапії досвід психічної травми може відображатися за допомогою символічних форм і лише після того може бути описаний вербально. Паралельно з цим відбувається довільне реконструктування біографічної пам’яті, коли забуті обставини і пов’язані з ними афекти знаходять своє місце в цілісний картині реальності. Здійснюється поступовий перехід зі сфери несвідомого в свідоме. Відображення відчуттів за допомогою символічних образів з використанням образотворчої діяльності призводить до катарсису і часто супроводжується досягненням кращого розуміння глибинного значення переживань, зростом само розуміння і само прийняття.

Зрештою образотворча діяльність сприяє інтеграції травматичних переживань, що забезпечує формування візуального і вербального повідомлення, зв’язування автобіографічного матеріалу  у цілісну картину. Відбувається поступове співвідношення травматичного досвіду з конкретними обставинами життя, системою відносин і особистісних розумінь людини.

При наданні  арт-терапевтичної допомоги особам, які пережили травматичний стрес і пост стресові розлади, може бути використана як індивідуальна,  так і групова арт-терапія.

Така допомога може бути надана на різних етапах переживання травматичного стресу і його наслідків:

1. На етапі розвитку початкових афективних і соматовегетативних реакцій.

2. На етапі формування дисфункціональних варіантів адаптації стійких психопатологічних змін

3. На етапі зникнення зовнішнього стресору, але при збережених порушень особистісного функціонування і симптомів пост стресу.

При роботі з особами з ПТСР використовують різні арт-терапевтичні методи.

Метод серійних малюнків и розповідей

Людині пропонується створити серію малюнків на задані теми. Дотримання певної послідовності в розробці тем формує динаміку емоційного стану. Від обговорення нейтральних тем, які створюють довірливі відносини, фахівець і клієнт переходять до занурення в кризисні переживання з їх відреагуванням і наступним створюванням позитивного настрою і життєвої перспективи. ( «Моя сім я», «Мій автопортрет» «Мої страхи», «Моє майбутнє» і т.п. ) Вони дозволяють познайомитися з клієнтом, дослідити його образ «я»,  уявлення  про його самопочуття, виявлення негативних переживань, механізмів його психологічного захисту.

Арт-терапевтична програма  з керування травматичним стресом була розроблена на основі когнітивно- поведінкового підходу і включає в себе 3 блока.

Перший блок припускає освоєння учасниками базових навиків саморегулювання, заснований на використанні дихання, релаксації і візуалізації в комплексі з образотворчої діяльністю.

Другий блок орієнтований на роботу з різними почуттями, включаючи почуття тривоги і страху, роздратування і гніву, вини і стида.

Третій блок дозволяє поміняти відношення учасників до психотравмуючих обставин, їх уяву до себе і навколишньому світу. Важливе місце в межах цієї програми відводиться рефлексії і озвучуванню учасниками занять своїх реакцій, пов’язаних з виконанням вправ і прийняттям створеної продукції. Це допомагає людині розвинути навички самоаналізу, краще розуміти  особистісні позиції і при наявності достатньої мотивації змінити їх.

Інтермодальна терапія мистецтвом

Полімодальна терапія мистецтвом пов’язана з використанням не одного, а декількох експресивних засобів творчого самовираження, тобто не тільки образотворчу діяльність, але і музики, танцю, рольові гри та ін. Це дозволяє мобілізувати творчий потенціал людини або групи, дати додаткові можливості для відображення почуттів та їх проробки, активізувати невербальну комунікацію між учасниками групи, досягнути більш узгодженої взаємодії між емоційними, когнітивними, поведінковими і фізичними аспектами особистісного функціонування.

Ландшафтна арт-терапія

Використання ландшафтної терапії при травматичному стресі має декілька переваг. По перше, має важливе значення позитивний, цілющий вплив природнього ландшафту, різноманітність сенсорних стимулів, здатних оживити заблоковані внаслідок травми фізичну і емоційну сфери. По – друге, вихід в навколишнє середовище сприяє отриманню нових вражень і подоланню стану ізоляції. По - трете, має значення сигнальна, символічна функція, яка властива природі і  (як травматичного, так і ресурсного) здійснюється контроль над переживаннями, усвідомлення минулого і відновлення біографічної пам`яті та її наслідками можна використовувати всі види терапії мистецтвом.

Важливо дотримуватися при цьому: психологічної безпеки учасників процесу, приватності і конфіденційності, відмови від оцінювання процесу і результатів творчої діяльності, свободи у виборі образотворчих матеріалів і тем для сюжетів.

 

Зав.ЦМПР                                                                                     Іващенко В.К.

К.м.н., лікар-психіатр                                                                   Іващенко  Н.Є.

Зав. відділеннм первинного  психотичного епізоду                        Тімен М.Є.